Юридичний довідник онлайн

Колишній чоловік чи колишня дружина (зять/невістка) продовжує проживати в будинку (квартирі) іншого з колишнього подружжя? Чи можна його(її) виселити?

Перш за все, слід наголосити, що цю ситуацію не можна плутати з ситуацією коли житло було куплене або набуте іншим чином із зареєстрованими в ньому членами сім’ї колишнього власника. Такі претенденти на житло не мають права в ньому проживати і легко виселяються за рішенням суду. Про це вже було написано у публікації «Виселення членів сім’ї минулого власника житла».

У цій публікації йтиметься про виселення тих, що вже не є членами сім’ї особи, що була та залишається власником житла.

Відповідно до житлового кодексу члени сім’ї це чоловік(дружина), діти, батьки. Ними можуть бути визнані також інші особи, що постійно проживають з наймачем та з яким наймач веде спільне господарство.

Відповідно до ст.3 Сімейного кодексу особи, що проживають разом, мають взаємні права і обов’язки та ведуть спільний побут визнаються членами сім’ї.

З цього випливає, що особи, які були колись у шлюбі але після розлучення продовжують разом проживати та вести спільний побут можуть визнаватися членами сім’ї.

З іншої сторони Житловий кодекс (ст.64) зазначає, що коли особи, що були членами сім’ї наймача продовжують проживати разом із ним в його жилому приміщенні мають такі права та обов’язки як наймач та члени його сім’ї. Отже, й право проживати в даному жилому приміщенні за такою особою зберігається і її виселення може бути доволі проблемним.

Житловий кодекс, що був прийнятий ще за радянських часів, де поняття приватного власника було відсутнє, вже не відповідає інтересам власника жилого приміщення в сучасному розумінні.

Але поглянемо на випадки коли законодавство все ж дозволяє виселити колишніх чоловіка(дружину), зятя(невістку) тощо.

Виселення без надання ін. жилого приміщення здійснюється, якщо особа, що проживає з наймачем жилого приміщення систематично руйнує та(або) псує жиле приміщення чи використовує його не за призначенням, порушує правила співжиття, робить проживання з ним в одному будинку(квартирі) неможливим для інших, а застосовані раніше заходи запобігання та(або) громадського впливу були безрезультатними.

Тобто, в такому разі потрібно збирати докази того, що до особи вживалися заходи запобігання такої поведінки та здійснювався громадський вплив. Тобто копії скарг до дільничного, до адміністративних комісій при виконкомах, тощо.

Але слід зауважити, що таке виселення відбувається за умови, що такий «колишній» був зареєстрований у займаному приміщенні.

В інакшому випадку ця особа визнається тимчасовим мешканцем.

За ч.3ст.98 ЖК тимчасові мешканці повинні звільнити займане приміщення на вимогу наймача чи членів його сім’ї. В разі відмови, їх виселяють без надання ін. жилого приміщення в судовому порядку.

Отже, як видно виселення «колишніх» може стати доволі складним та тривалим процесом.

Рубрики: Виселення

Дата публікації: 23.12.2014