Юридичний довідник онлайн

Трапляється, що недобросовісні контрагенти не підписують акт виконаних робіт (наданих послуг) та відмовляються погашати заборгованість.

Законодавство передбачає гарантії від подібних дій замовника лише щодо договору будівельного підряду.

Так, ч.4ст.882 Цивільного кодексу передбачає, що у разі відмови одного контрагента підписувати акт виконаних робіт, про це зазначається в акті та він підписується другим контрагентом одноособово.

Отже, в інших випадках законодавство не врегульовує це питання.

Однак, керуючись принципом свободи договору, сторони можуть врегулювати всі свої правовідносини в договорі.

Таким чином, в договір слід включити положення яке б регулювало процедуру передання-прийняття робіт (послуг), в тому числі зобов’язання замовника підписувати акти виконаних робіт (наданих послуг) та повертати по одному примірнику виконавцю.

Також слід передбачити стоки виконання цього обов’язку та штраф за його порушення.

Прикладом такого положення може бути: «Замовник впродовж 3-х робочих днів після отримання Акту повинен розглянути його та за відсутності заперечень, повернути один підписаний примірник Акту Виконавцю або надати йому письмове мотивоване заперечення».

Також, корисним буде положення: «Відсутність зауважень (заперечень) з боку Замовника у зазначений в п._?_ строк, означатиме прийняття останнім робіт (послуг) без будь-яких зауважень щодо їх обсягів та(або) якості».

Але, що робити коли в договорі сторони не передбачили такі положення, замовник не підписує акт наданих послуг (виконаних робіт), та не погашає заборгованість?

Доведеться у судовому порядку доводити факт виконання робіт (надання послуг) та стягувати заборгованість.

Слід застерегти, що не треба висувати в позові вимогу підписати акт виконаних робіт (наданих послуг).

По-перше, цей спосіб захисту прав не передбачений законодавством, тому суди відмовляють задовольнити вимогу підписати акт.

По-друге, підписання акту це не самоціль, а лише підтвердження факту прийняття результатів. Позивачу ж варто орієнтуватися на стягнення заборгованості.

Отже, саме про стягнення заборгованості слід подавати позов та доводити факт виконання робіт (надання послуг).

Готуючись до суду, треба зібрати докази того, що:

1) правовідносини взагалі існували. Тобто необхідно мати сам договір. Якщо він укладався шляхом обміну телеграмами, листами, слід зібрати все листування, що стосується предмету укладення договору;

2) робота була виконана (послуги надані) згідно умов договору. Доказами цього можуть бути: фотографії (якщо результат є наглядним); показання свідків (якщо спір розглядається у порядку цивільного судочинства), або показання посадових осіб виконавця, що були відповідальні за хід виконання договору (якщо спір розглядається у порядку господарського судочинства); акти звірки взаєморозрахунків; листування у ході виконання договору, де виконавець доповідає про етапи виконання договору та схвалення дій виконавця замовником; будь-які інші докази, що можуть свідчити про факт виконання робіт (надання послуг);

3) виконавець вчинив дії для передання результатів робіт (наданих послуг). Це власне і є направлення замовнику підписаний виконавцем акт виконаних робіт (наданих послуг) у двох примірниках. Тут потрібно мати доказ того, що замовник отримав цей акт. Це може бути поштове повідомлення про вручення, розписка про доставлення кур’єрською службою, тощо.

Варто також спробувати звернутися письмово до замовника де повідомити про те, що послуги надані (роботи виконані) в повному обсязі з проханням, за відсутності заперечень, підписати акт та оплатити роботи (послуги).

Якщо замовник напише відповідь, та з його слів буде зрозуміло, що він не має зауважень до результатів, та можливо попросить відстрочити оплату, це буде дуже добрим доказом, адже це буде фактичне визнання заборгованості перед виконавцем.

Рубрики: Господарські відносини

Дата публікації: 15.12.2014