Договір про сплату аліментів на дитину

Дата публікації: 08.11.2014

Те, що на батьків покладено обов’язок по утримуванні своїх дітей до досягнення повноліття, а це до вісімнадцяти років, а подекуди і до досягнення більш старшого віку, передбачено Сімейним кодексом України.

Це стосується батьків незалежно від того, узаконили вони свої стосунки шлюбом чи ні. Навіть більше, за позбавленими батьківських прав батьками обов’язок утримувати дітей зберігається.

Цей обов’язок покладається в однаковій мірі як на батька дитини, так і на її матір.

У разі недосягнення батьками згоди, щодо умов утримання дитини, аліменти будуть присуджуватися судом за заявою заінтересованої особи. Разом з тим, батьки самі можуть домовитися про те, хто і в якій мірі виконуватиме обов’язок по утриманню дитини.

Саме про добровільний (договірний) розподіл обов’язків йтиметься нижче, а саме про договір про сплату аліментів.

Можливість урегулювання сплати аліментів через укладення договору про їх сплату передбачена Сімейним кодексом (ст. 189). Договір про сплату аліментів можуть укласти як батьки, що розлучилися, так і ті, що перебувають у шлюбі.

Строк і порядок виплати аліментів, їх розмір та цільове використання є умовами, які мають бути визначеними у договорі обов’язково.

Сторони договору про сплату аліментів самостійно встановлюють розмір аліментів за домовленістю, але встановити його потрібно на рівні не меншому, ніж мінімальний розмір встановлений законодавством щодо дитини відповідного віку. Його може бути визначено у відсотковому відношенні до доходу батька чи матері або твердою грошовою сумою.

Якщо сторони договору визначатимуть розмір аліментів твердою грошовою сумою, потрібно в договір включити умову про індексацію його розміру відповідно до інфляційних коливань.

Слід мати на увазі – умови договору не повинні обмежувати права дитини, визначені у Сімейному кодексі.

Договір про сплату аліментів укладається виключно в письмовій формі та засвідчується нотаріально. Це дасть змогу примусово стягнути заборгованість за таким договором на підставі нотаріального напису. Тобто необхідності звертатися до суду не буде.

Згодом умови договору можуть бути змінені як сторонами самостійно, так і через суд.

Якщо одна із сторін договору про сплату аліментів не виконує його умов, інша сторона може звернутися до нотаріуса для отримання виконавчого напису. Такий напис є підставою для відкриття виконавчого провадження, що дозволяє здійснити примусове стягнення через виконавчу службу.

Виконавчий напис нотаріуса про стягнення аліментів підлягає негайному виконанню.

Коментарі

Ваш відгук