Валюта договору. Чи може вона бути іноземною?
Часто сторони договору, бажаючи захистити себе від валютних коливань, прив’язують ціну договору до валюти.
Важливо знати, що цивільне законодавство забороняє виражати ціну договору іноземною валютою.
Ст. 524 Цивільного кодексу зобов’язує виражати зобов’язання гривнею, грошовою одиницею України.
Однак, сторони мають право іноземною валютою виразити грошовий еквівалент ціни договору.
Разом з тим, ст.533 ЦК зобов’язує виконувати зобов’язання у гривнях. Навіть тоді, коли сторони встановили еквівалент ціни договору у іноземній валюті.
При цьому сума (у гривнях), що підлягає сплаті визначається відповідно до офіційного курсу валюти (в якій визначений еквівалент) на день платежу. Інший порядок, яким визначається сума, що має бути сплачена в гривнях, може бути визначений у договорі, а також в законі чи підзаконному нормативно-правовому акті.
Таку саму позицію висловив Мінюст у листі №Ч-13744/8.2 від 13.08.2014 року.
Там наголошувалося, що відповідно до законодавства про платіжні системи, гривня це єдиний законний засіб платежу в Україні.
Також Мінюст звернув увагу на декрет КМУ про систему валютного регулювання, де зазначено, що використовувати іноземну валюту в Україні як засіб платежу можна тільки коли наявна індивідуальна ліцензія НБУ на здійснення валютних операцій.
Тож, при укладанні договорів між резидентами України ціну договору слід вказувати саме у валюті України – гривні.
Коментарі
Ваш відгук
Зверніть увагу: Коментарі модеруються, це може спричинити затримку їх публікації. Відправляти коментарі заново не слід.