Юридичний довідник онлайн

Трудове законодавство України містить чимало гарантій, що стосуються охорони інтересів матері та дитини.

Так, відповідно до Конституції держава має створити умови, що дадуть жінці можливість поєднати працю з материнством, та здійснити правовий захист матерів, у тому числі захист права на оплачувану відпустку.

Однією з таких гарантій є гарантія щодо неможливості звільнення жінок, під час їхньої відпустки по вагітності та пологах, а також осіб, які знаходяться у декретній відпустці (до 3 років, а у деяких випадках до 6).

Ця гарантія унеможливлює скорочення декретної посади. Ось чому.

Жінка, під час відпустки по вагітності та пологах, вважається тимчасово непрацездатною. П.5 ч.1 ст.40 КЗпП забороняє звільнення тимчасово непрацездатних, що перебувають у відпустці по вагітності та пологах.

Щодо осіб, що перебувають у такій відпустці до досягнення дитиною трьох (або шести років), гарантії щодо звільнення містяться у ст. 184 КЗпП.

Там зазначено, що забороняється звільняти вагітних, а також жінок, з дітьми до 3 років (шести у деяких випадках), матерів-одиначок, у яких є діти до чотирнадцяти або дитина-інвалід за ініціативою роботодавця.

Єдине виключення з цього правила, це коли здійснюється повна ліквідація підприємства, установи, організації. За таких умов допустимо звільняти таких осіб, але за обов’язкової умови їх працевлаштування.

Таким чином, роботодавець не може вдаватися до скорочення декретної посади, бо це неодмінно призведе до звільнення особи, яка знаходиться у декретній відпустці. Детальніше про це можете прочитати у публікації «Скорочення штату та скорочення чисельності працівників. У чому різниця?».

Також, звертаємо Вашу увагу, що згідно зі ст.186-1 КЗпП, гарантії від звільнення через скорочення декретної посади має не лише мати дитини, але й прийомні батьки, опікун (піклувальник), а також батько, що виховує дитину сам без матері, у т.ч. через тривале перебування матері в лікарні.

За порушення норм трудового права винні особи можуть бути притягнені до адміністративної (ст.41 КУпАП) чи кримінальної (ст.172 КК України) відповідальності.

Рубрики: Трудові відносини

Дата публікації: 16.11.2014