Юридичний довідник онлайн

Буває, що при скороченні працівників роботодавці пропонують їм можливість вибору: звільнятися “за своїм бажанням” чи за угодою сторін – тільки б лише працівник не здіймав ґвалт про скорочення.

Або й сам працівник, який вирішив звільнитися має можливості звільнитися з різних підстав, заявивши роботодавцю причини звільнення. Наприклад звільнитися з власного бажання, або через невиконання роботодавцем умов колдоговору чи іншого порушення трудового законодавства, через переїзд до іншої місцевості чи запропонувати роботодавцю згоду сторін.

Здійснюючи такий вибір, працівнику просто необхідно розуміти, які переваги надає йому та чи інша підстава звільнення. Отже про все по порядку.

Звільнення без відпрацювання двох тижнів

Звільняючись за своїм бажанням, працівник, за загальним правилом, повинен подати роботодавцю заяву за 2 тижні. Але є й виключення.

Працівник вправі вимагати звільнення без відпрацювання двох тижнів, якщо причиною цьому є неможливість продовжувати роботу у випадку:

– зміни місця проживання;

– вступу в навчальний заклад;

– переведення дружини або чоловіка до іншої місцевості;

– неможливості проживати у цій місцевості за станом здоров’я;

– догляду за інвалідом 1-ї групи чи хворим членом сім’ї;

– догляду за дитиною до 14-ти чи за дитиною-інвалідом;

– вагітності;

– прийняття на роботу за конкурсом;

– виходу на пенсію;

– невиконання роботодавцем колдоговору, трудового договору, та(або) трудового законодавства;

– наявності ін. поважних причин.

Роботодавець за таких умов має звільнити працівника тоді, коли просить працівник.

Найперспективнішою з перелічених вище причин звільнення є зміна місця проживання. Оскільки, в містах багато є працівників, які зареєстровані в інших містах та селах, заява особи про її повернення до місця звідки приїхала, є цілком виправданою.

Хоча, норма про повідомлення за 2 тижні, є нормою що захищає роботодавця, останній може задовольнити прохання працівника, та звільнити його раніше цього строку.

Звільнення за таких умов також вважатиметься здійсненим за ініціативою працівника. Згода ж роботодавця звільнити до закінчення 2-тижневого строку ще не означає звільнення працівника за угодою, якщо тільки роботодавець та працівник не домовилися про звільнення за угодою сторін.

Також без відпрацювання можна звільнитися за угодою сторін. Таким чином працівник та роботодавець самі домовляються про дату звільнення.

Вихідна допомога при звільненні

Трудовим законодавством передбачена виплата роботодавцем працівнику вихідної допомоги. Але не за всіма підставами звільнення. Та й розмір цієї допомоги щодо різних підстав різний.

Так, роботодавець має видати працівнику вихідну допомогу не менше 1-го середнього заробітку працівника за місяць, при звільненні через:

–  відмову працівника переводитися разом із юрособою до іншої місцевості та відмову продовжувати роботу в наслідок зміни істотних умов праці;

– зміну організації виробництва і праці, у т. ч. реорганізації, ліквідації, банкрутства, перепрофілювання юрособи чи скорочення;

– невідповідність працівника зайнятій посаді та(або) роботі, що ним виконується, внаслідок браку кваліфікації чи стан здоров’я, що не дозволяє продовжувати роботу;

– відмову або анулювання допуску до держтаємниці, якщо без нього працівник не зможе виконувати свої обов’язки;

– поновлення працівника, що займав цю посаду раніше.

Вихідна допомога у 2 мінімальні зарплати виплачується працівнику в разі звільнення:

– внаслідок призову чи вступу працівника на військову чи направлення його на альтернативну службу, за виключенням призову на особливий період чи під час мобілізації (не більше 1 року);

– внаслідок призову чи вступу фізичної особи роботодавця на військову чи направлення його на альтернативну службу.

Вихідна допомога у розмірі, який передбачений колективним договором, однак не менше за 3-місячний середній заробіток працівника, виплачується йому коли звільнення відбувається через порушення з боку роботодавця колдоговору, трудового договору, та(або) трудового законодавства.

Для посадових осіб вихідна допомога передбачена не менше шестимісячного середнього заробітку посадової особи, в разі припинення її повноважень з ініціативи роботодавця.

Тож, як видно, найбільш захищеними в цьому відношенні є посадові особи.

Будь-що знання працівника про розміри вихідної допомоги дадуть йому можливість оцінити переваги звільнення за тією чи іншою підставою.

Отримання матеріальної допомоги від центру зайнятості

Найменш привабливим з цієї точки зору є звільнення за своїм бажанням без поважної причини. За таких умов допомога по безробіттю починає нараховуватися з дев’яносто першого календарного дня від дня реєстрації безробітним. Особа реєструється як безробітна у день звернення до центру зайнятості.

З восьмого дня, але у мінімальному розмірі, допомога нараховується особам, яких було звільнено через:

– систематичне чи без поважних причин невиконання своїх трудових обов’язків або правил трудового розпорядку, якщо до працівника вже застосовувалися раніше дисциплінарні чи громадські стягнення;

– появу на роботі в нетверезому стані, чи стані наркотичного (токсичного) сп’яніння;

– прогул;

– вчинення розкрадання на роботі;

– одноразове грубе порушення своїх трудових обов’язків керівником юрособи чи її відокремленого підрозділу, а також його заступником, головбухом чи його заступником, та службовою особою органу доходів та зборів, якій присвоєно спеціальні звання, та службовцем центр. органу виконавчої влади, що здійснює держполітику з держфінконтролю та контролю цін;

– винні дії керівника юридичної особи-роботодавця, внаслідок чого зарплата виплачувалася несвоєчасно або нижче мінімального розміру;

– винні дії працівника, що обслуговує гроші, товарні чи культурні цінності, якщо це спричинило втрату довір’я;

– здійснення працівником, виконавцем виховних функцій, аморального вчинку;

– перебування у прямому підпорядкуванні у близької особи, у випадках заборонених антикорупційним законодавством;

– розірвання, на вимогу профспілки, трудового договору із керівником, якщо він порушує трудове законодавство, або колдоговір чи закон про профспілки;

– припинення повноважень посадової особи.

З восьмого дня, але у розмірі 50% від середньої зарплати працівника нараховується допомога по безробіттю особі, яка звільнилася за одною з таких підстав:

– закінчення строку трудового договору;

– угода сторін;

– зміни в організації виробництва і праці, у т. ч. через реорганізацію, банкрутство, перепрофілювання чи ліквідацію юрособи роботодавця, скорочення;

– призов чи вступ працівника або ж роботодавця – фізособи на військову чи направлення на альтернативну службу, крім призову працівника на особливий період та під час мобілізації (не більше 1 року);

– якщо продовження роботи стало неможливим, у т. ч. внаслідок хвороби чи інвалідності працівника або внаслідок невиконання роботодавцем трудового законодавства, колдоговору чи трудового договору;

– невідповідність працівника посаді чи роботі через брак кваліфікації чи стан здоров’я, що не дозволяє продовжувати виконувати роботу, та в разі відмови чи скасуванні допуску до держтаємниці, якщо виконання працівником своїх обов’язків неможливе без такого допуску;

– невихід на роботу більш як 4 місяці поспіль через тимчасову непрацездатність;

– поновлення працівника, що раніше займав цю посаду.

Варто також зауважити що звільнення через зміни в організації виробництва і праці, у т. ч. при реорганізації, банкрутстві, перепрофілюванні або ліквідації юрособи роботодавця, скороченні, звільненні з військової служби через скорочення, дає право працівникам передпенсійного віку достроково вийти на пенсію.

Перспектива повернення на роботу

Слід знати, що звільнення у зв’язку зі змінами в організації виробництва і праці, при реорганізації юрособи роботодавця, його банкрутстві, перепрофілюванні, скороченні, дає деяким працівникам переважне право на їх поворотне прийняття на роботу.

Таке право мають раніше звільнені працівники протягом 1-го року, якщо в цей строк роботодавець, здійснює новий набір працівників аналогічної кваліфікації.

Щоправда не всі працівники мають таке право, а лише ті, які мали переважне право залишитися на роботі. Докладніше про це можна прочитати в публікації «Поновлення на роботі (поворотне прийняття)».

Отже, маючи такі знання, працівник може здійснити свідомий вибір на які умови звільнення погоджуватися та чи варто відстоювати право на запис до трудової, який відповідатиме його інтересам.

Рубрики: Звільнення

Дата публікації: 01.12.2014